
Щороку 14 жовтня в Україні відзначається День екологічної освіти – подія, покликана привернути увагу суспільства до важливості формування екологічної свідомості, культури ціннісного ставлення до природи та гармонійної взаємодії людини з довкіллям.
У ХХІ столітті, коли людство стикається з глобальними викликами – зміною клімату, деградацією екосистем, втратою біорізноманіття, забрудненням води, ґрунтів і повітря – екологічна освіта стає не просто напрямом виховання, а умовою виживання цивілізації.
Вона формує у дітей, молоді та дорослого населення розуміння екологічних процесів, навички сталого способу життя, відповідальність за власні дії та готовність брати участь у вирішенні екологічних проблем на місцевому і глобальному рівнях.
Екологічна освіта сьогодні – це міждисциплінарна система знань і практик, що поєднує природничі, соціальні, технологічні й етичні аспекти розвитку суспільства. Вона виховує екологічно компетентного громадянина, здатного приймати рішення на основі принципів сталого розвитку.
Повномасштабна війна в Україні загострила екологічні проблеми до безпрецедентного рівня. Руйнування промислових об’єктів, забруднення повітря, води, ґрунтів, лісові пожежі, мінування територій – усе це створює новий тип екологічних викликів, що впливають на здоров’я людей, безпеку продовольства й майбутнє довкілля.
У цих умовах екологічна освіта виконує важливу місію – формування екологічної стійкості суспільства. Вона допомагає:
- усвідомити масштаби та наслідки екоциду;
- навчати дітей і молодь раціональному використанню ресурсів у кризових умовах;
- підтримувати психологічний зв’язок людини з природою як джерелом відновлення та надії;
- формувати відповідальне ставлення до відновлення екосистем після бойових дій.
Екологічна освіта стає також елементом національної безпеки, адже збереження природних ресурсів – це основа відновлення економіки та добробуту держави після війни.
У післявоєнній Україні роль екологічної освіти лише зростатиме. Вона буде необхідною для:
- екологічної реабілітації територій, очищення земель від боєприпасів, відновлення лісів, водойм і ґрунтів;
- виховання покоління відновлювачів – молоді, здатної поєднувати знання про природу з сучасними технологіями сталого розвитку;
- формування нової екологічної етики, що стане основою побудови мирного, безпечного, гармонійного суспільства.
Екологічна освіта в післявоєнний час має стати складовою державної політики, освітніх програм і громадських ініціатив, спрямованих на створення «зеленої» України – країни, що розвивається в гармонії з природою.


