Хмельницький – зелене місто!

28 квітня 2021 року відбувся семінар – презентація офіційного старту розроблення Плану дій «Зелене місто» (Green City Action Plan) для міста Хмельницького та обговорення екологічних викликів, які стоять перед містом та потребують негайного вирішення.

План дій «Зелене місто» розробляється в рамках програми ЄБРР «Зелені міста-2», яка сприяє містам у системному подоланні викликів кліматичних змін, забезпеченні політичних та стратегічних засад сталого майбутнього та інвестуванні у міську інфраструктуру. План дій «Зелене місто» розробляється за експертної підтримки міжнародної компанії ATKINS у консорціумі з ПІІ «Білфінгер Тебодін Україна» за фінансової підтримки Швеції.

Хмельницький став одним із 42 міст світу, хто долучився до програми загальною вартістю понад € 2,5 млрд та взяв на себе зобов’язання щодо підготовки Плану дій, який має сформулювати для міста унікальну відповідь на екологічні потреби сьогодення та сприятиме розбудові кращого більш сталого майбутнього для мешканців.

У семінарі взяли участь представники Європейського банку реконструкції та розвитку, влади міста Хмельницького, компанії ATKINS та ПІІ «Білфінгер Тебодін Україна», комунальних підприємств міста, а також неурядових організацій, які зацікавлені у просуванні та втіленні ідей та принципів сталого розвитку, збереженні та покращенні стану довкілля та екосистеми в цілому.

До обговорення екологічних викликів долучились і Хмельницькі екоактивісти, а саме: Міронова Н.Г. (завідувачка кафедри екології та біологічної освіти ХНУ, докторка сільськогосподарських наук, Голова Хмельницького обласного осередку ВЕЛ); Казімірова Л.П. (доцентка кафедри екології та біологічної освіти ХНУ, кандидатка біологічних наук); Єфремова О.О. (кандидатка технічних наук, Голова наукової ради Хмельницького обласного осередку ВЕЛ); Шевченко С.М. (доцент кафедри екології та біологічної освіти ХНУ, кандидат сільськогосподарських наук, член ВЕЛ); Виговська Т.В. (кандидатка біологічних наук, член Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ)); Бареза А.А. (громадська діячка, співголова ГО «Жіночий антикорупційний рух).

Місто Хмельницький займає передові місця в рейтингу українських міст на шляху до Євроінтеграції. Планомірне здійснення екологічної політики збалансованого (стійкого) розвитку на цьому шляху має бути і частково вже є характеристикою як самого Хмельницького, так і населених пунктів, що увійшли у новостворену Хмельницьку міську територіальну громаду. Тому, задля збереження та покращення стану довкілля міста, на думку екоактивістів, у Плані дій обов’язково має бути враховано наступне:

  • відсутність інвентаризації, обліку та реєстру зелених насаджень міста, а отже й відповідних кількісних показників щодо зелених насаджень загального, спеціального та обмеженого використання;
  • брак кількості зелених насаджень у місті (за діючим генеральним планом міста він становить 226 га);
  • відсутність програм моніторингу, збереження та розвитку зелених насаджень у місті;
  • відсутність стратегічного бачення збереження заплави річки Південний Буг у місті як природного осередку біоландшафтного різноманіття та стабілізуючого кліматичного фактора;
  • тотальна забудова зелених зон загального користування та рекреаційних зон зі зміною цільового призначення цих земель (без врахування думки громадськості);
  • ігнорування думки громадськості під час розробки проєктів містобудівної документації (ДПТ, корегування генплану, в тому числі щодо питань озеленення);
  • відсутність стратегічного підходу до перепланування промислових зон (без врахування потреб озеленення);
  • розробка проєктів благоустрою без фахового озеленення;
  • відсутність контролю за благоустроєм та озелененням прибудинкових територій нових будівництв;
  • створення зелених насаджень загального користування лише на папері;
  • нераціональне витрачання коштів на озеленення та благоустрій міста;
  • непрофесійність роботи комунальних служб, які у своїх повноваженнях опікуються зеленими насадженнями щодо посадки і догляду за рослинами (в т.ч. КП по зеленому будівництву і благоустрою міста);
  • масове знесення дерев як «аварійних» без будь-якого обговорення чи комунікації з громадськістю, та будь-яких заходів з їх лікування;
  • масова непрофесійна обрізка дерев у місті;
  • необхідність закриття Хмельницького полігону ТПВ із дотриманням природоохоронних заходів (наразі здійснюється поетапна рекультивація полігону);
  • необхідність будівництва полігону ТПВ та сміттєпереробного заводу;
  • необхідність у збільшенні обсягів відходів, які йдуть не переробку;
  • необхідність кращого інформування щодо роздільного збору ТПВ задля охоплення більшого відсотку населення;
  • необхідність покращення інфраструктури для роздільного збору ТПВ;
  • проблема поводження з відходами будівництва та знесення;
  • питання контролю за установами, підприємствами та організаціями щодо поводження з відходами;
  • відсутність даних щодо забруднення атмосферного повітря та ґрунтів;
  • відсутність даних щодо викидів парникових газів;
  • проблеми декарбонізації економіки міста.