14 березня – Всесвітній день дій проти гребель, на захист річок, води і життя
(International Day of Actions against Dams, for Rivers, Water and Life)
Міжнародний день дій проти гребель оголошено за ініціативою громадської організації «Міжнародна мережа річок» (США). «За річки, воду і життя» – девіз цього дня.
У березні 1997 року в місті Курітіба (Бразилія) відбулася Перша міжнародна конференція проти будівництва великих гребель, на якій було ухвалено щороку 14 березня відзначати як день боротьби з греблями на захист Річок, Води і Життя. Конференція запропонувала всі акції здійснювати під гаслом: «Хай вода несе життя, а не смерть!» і закликала уряди, міжнародні агентства та інвесторів встановити мораторій на будівництво великих гребель, поки не буде виконано міжнародну незалежну експертизу проектів їх будівництва, а також не визначено компенсований збиток людям і природі.
Будівництво гребель, яке людство веде з давніх часів, в першу чергу викликано необхідністю захисту від повеней і зрошення полів. У сучасному світі для забезпечення зростаючих потреб у воді і енергії в світі працює 45 тисяч великих (заввишки більше 15 метрів) гребель. Найбільша кількість великих дамб знаходиться в Китаї: 22 тисячі (45 % від загального числа в світі), на другому місці США – 6575, потім – країни колишнього СРСР (особливо, Росія), Індія та Японія. Приблизно половина з цих дамб споруджена виключно з метою зрошування: від 30 % до 40 % зрошуваних земель у світі залежить від роботи гідровузлів. Щонайменше в 75 країнах великі греблі стримують повені. Одна третина держав світу забезпечує понад половину своїх потреб в електриці за рахунок гідроенергії. Завдяки дамбам на планеті виробляється близько 15 відсотків продуктів харчування.
В Україні греблі на Дніпрі, споруджені у 20-му столітті, також встигли нанести колосальних збитків природі та людям: затоплено тисячі квадратних кілометрів земель, зникли під водою сотні сіл, а їхні жителі були переселені до інших місць. Економічна вигода від дніпровських гребель досить сумнівна, адже утворені «моря» часто цвітуть, що призводить до збіднення біологічного різноманіття. Чималої шкоди греблі завдають екосистемі українських Карпат. Саме тому основної уваги вітчизняні природоохоронники та біологи приділяють саме захисту карпатських річок.
Активістам руху на захист річок на сьогодні вдалося домогтися деяких реальних результатів. Зокрема, в США демонтовані дві греблі заввишки 60 м, а в Швеції ухвалено закон, що забороняє зводити греблі заввишки більше 15 м.
Серед негативних екологічних наслідків будівництва гідроелектростанцій можна виділити:
- створення водосховищ, в яких накопичуватимуться значні об’єми води, що є потенційно небезпечним для поселень нижче за течією при катастрофічних погодних явищах, а також при сейсмічній активності;
- підвищення рівня ґрунтових вод і заболочення ґрунтів на територіях поблизу водосховищ;
- затоплення родючих заплавних земель;
- зміна природного гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів річки та локальних кліматичних умов;
- зникнення більшості водних організмів;
- замулення дна річок;
- змінюється якість води в річках і в регіоні;
- порушуються прирічкові заплавні галерейні зарості або фрагменти лісів, які не захищатимуть поселень нижче за течією від раптових повеней під час катастрофічних погодних явищ (дощ,сніготанення тощо);
- природні екокоридори міграції та розмноження більшості живих організмів будуть порушені або зруйновані, що може сприяти створенню біотично «мертвих зон».
Цей день започатковано з метою об’єднання зусиль людей всього світу в боротьбі проти гребель, а також проведення просвітницької роботи з роз’ясненням впливу гребель на річкові екосистеми.